Сімейна фундація — це рішення, створене для осіб, які хочуть у спланований спосіб врегулювати питання сукцесії та безпеки активів, а також хочуть користуватися податковими преференціями, пов’язаними з пасивною діяльністю, визначеною в законі. На практиці це інструмент, що дозволяє відокремити майно від поточних сімейних і бізнесових питань, а потім визначити правила управління ним і користування ним визначеними особами.
З податкового погляду сімейна фундація діє за особливими правилами. Як правило, вона не сплачує CIT з доходів, отриманих від діяльності, дозволеної їй законом. Це стосується, зокрема, доходів від оренди нерухомості, продажу нерухомості, відчуження часток чи надання деяких позик. Нейтральним з податкового погляду є також саме внесення майна до сімейної фундації. Проте це не означає, що сімейна фундація завжди залишається повністю «неоподатковуваною». Її податкова модель вигідна, але діє лише в певних межах.
Сімейна фундація користується суб’єктним звільненням від CIT, якщо діє в рамках дозволеної законом діяльності. Якщо ж вона виходить за ці межі, податкові наслідки можуть бути вже помітно менш вигідними. Наприклад, якщо сімейна фундація здійснює діяльність, іншу ніж дозволена в законі про сімейну фундацію, дохід від такої діяльності оподатковується за ставкою 25% CIT. Це одна з найважливіших меж, про які слід пам’ятати при плануванні всієї структури.
Істотне значення має також момент, коли майно починає передаватися далі. Якщо сімейна фундація здійснює виплати на користь бенефіціара або засновника, як правило, виникає 15% CIT, що обчислюється від вартості переданої виплати. Така сама ставка застосовується й у разі передачі майна у зв’язку з ліквідацією сімейної фундації.
Податок за ставкою 15% CIT може з’явитися також при так званих прихованих прибутках, тобто в ситуаціях, коли вартість передається способом, відмінним від класичної виплати, але економічно дає засновнику чи бенефіціару подібну вигоду.
На практиці слід пам’ятати також про те, що компанії, у яких частки має сімейна фундація, не можуть користуватися естонським CIT. Це обмеження, яке варто враховувати вже на етапі планування всієї майнової та власницької структури.
Додаткові правила стосуються також деяких нерухомостей. Якщо сімейна фундація володіє будівлею з початковою вартістю понад 10 млн зл. і виконані передбачені законом умови, що стосуються, зокрема, її розташування в Польщі та передання в користування на підставі найму, оренди чи подібного договору, може виникнути обов’язок сплати податку в розмірі 0,035% на місяць від початкової вартості цієї будівлі.
Сімейна фундація не була створена для ведення будь-якої господарської діяльності. Законодавець чітко вказав, який обсяг активності для неї дозволений. Це має велике практичне значення, оскільки вихід за межі встановленого законом переліку може призвести до менш вигідних податкових наслідків. Як правило, сімейна фундація може здійснювати діяльність, пов’язану насамперед з управлінням майном, інвестуванням та отриманням доходів із належних їй активів, а не з класичною операційною діяльністю.
До дозволених форм діяльності сімейної фундації належать::
Відчуження майна — Сімейна фундація може продавати складники свого майна за умови, що вони не були придбані виключно з метою подальшого перепродажу. Іншими словами, фундація може розпоряджатися своїм майном, але не повинна діяти як торговельний суб’єкт.
Найм, оренда та надання майна в користування — допускається передання майна в користування іншим суб’єктам, зокрема на підставі найму, оренди чи подібних договорів. На практиці це означає, що фундація може отримувати доходи, наприклад, від нерухомості чи інших майнових складників.
Участь у товариствах та інших суб’єктах — Сімейна фундація може вступати до торговельних товариств, інвестиційних фондів, кооперативів та подібних суб’єктів як у Польщі, так і за кордоном. Вона також може залишатися їх учасником (wspólnik) або членом (uczestnik).
Обіг цінних паперів — закон дозволяє сімейній фундації набувати та відчужувати цінні папери, похідні інструменти та права подібного характеру. Це означає, що фундація може вести інвестиційну діяльність на основі фінансових інструментів.
Надання позик — Сімейна фундація може надавати позики, але лише певним суб’єктам. Це стосується:
Обіг іноземних платіжних засобів — допускається також обіг іноземних валют, що належать сімейній фундації, якщо він слугує здійсненню платежів, пов’язаних з її діяльністю.
Найважливіше те, що сімейна фундація може управляти майном та інвестувати, але не повинна використовуватися як стандартний суб’єкт для ведення поточної операційної діяльності. Її роль полягає радше в збереженні, примноженні та безпечному впорядкуванні майна, ніж в активній участі в господарському обороті в широкому обсязі.
Тому вже на етапі планування варто перевірити, чи спосіб діяльності фундації вкладатиметься в межі, передбачені законом. Це одна з тих сфер, у яких помилкові припущення можуть мати не лише організаційне, а й податкове значення.
Розмір податку від виплат, що здійснюються бенефіціарам фундації, залежить від так званої податкової групи, що встановлюється на підставі положень закону про податок на спадщини та дарування, до якої належить дана особа щодо засновника.
Важливо, що виплати бенефіціарам не підлягають нарахуванню внесків ZUS, незалежно від податкової групи, до якої належить бенефіціар.
Приховані прибутки — це перелік дій, які визнано такими, що породжують обов’язок сплати 15% CIT для сімейної фундації, попри те що формально це не є розподілом прибутку. Йдеться про ситуації, коли сімейна фундація передає засновнику або бенефіціарам виплати, що дають їм майнову вигоду, подібну до виплати прибутку. При цьому формального розподілу прибутку немає — вартість передається в іншій формі, наприклад, як позика, дарування, покриття витрат чи послуга. Перелік охоплює:
1) відсотки, комісії, винагороди та інші плати від будь-якого виду позики, наданої сімейній фундації бенефіціаром, засновником або суб’єктом, пов’язаним з бенефіціаром, засновником чи сімейною фундацією;
2) дарування чи інші безоплатні або частково оплатні виплати, крім виплат, про які йдеться в ст. 2 ч. 2 закону від 26 січня 2023 р. про сімейну фундацію, передані прямо чи опосередковано на користь бенефіціара, засновника, суб’єкта, пов’язаного з бенефіціаром, засновником чи сімейною фундацією;
3) виплати на користь бенефіціара, засновника чи суб’єкта, пов’язаного з бенефіціаром, засновником або сімейною фундацією, з титулу:
4) різниця між ринковою вартістю транзакції, визначеною відповідно до ст. 11c, та встановленою ціною цієї транзакції — у разі інших, ніж визначені в п. 3, транзакцій між сімейною фундацією та бенефіціаром, засновником, суб’єктом, пов’язаним з бенефіціаром, засновником чи сімейною фундацією;
5) позика, надана сімейною фундацією бенефіціару в тій частині, яка підлягала поверненню в даному податковому році та не була повернена до дня спливу строку подання декларації, про яку йдеться в ст. 24s ч. 1, за цей податковий рік;
6) позика, надана сімейною фундацією бенефіціару на строк щонайменше 10 років або на строк коротший за 10 років, якщо остаточний строк дії договору становив щонайменше 10 років.
Статут сімейної фундації — це документ, який на практиці визначає, як фундація функціонуватиме щодня та які правила діятимуть у майбутньому. Саме в ньому засновник визначає основні правила щодо мети фундації, бенефіціарів, органів та способу управління майном. Статут має бути складений у формі нотаріального акта.
З практичного погляду статут не слід розглядати як формальний додаток, потрібний виключно для реєстрації фундації. Це документ, який має впорядковувати майнові, організаційні та сімейні відносини, а в подальшій перспективі — обмежувати ризик спорів та інтерпретаційних неясностей.
Закон вказує елементи, які мають бути визначені обов’язково. До них належать насамперед:
Іншими словами, статут відповідає на найважливіші запитання: навіщо фундація створюється, хто має з неї користуватися, хто має нею управляти і що має статися з майном у майбутньому.
Проте на цьому роль статуту не закінчується. Закон дозволяє включити до нього також додаткові положення, які мають велике значення з погляду практики діяльності фундації. Це можуть бути, зокрема, правила співпраці між органами, детальні підстави ліквідації фундації чи настанови щодо інвестування майна. Саме тут найчастіше видно, чи статут підготовлено лише «під реєстр», чи він справді має відповідати потребам конкретної родини та конкретного майна.
Добре підготовлений статут дозволяє заздалегідь упорядкувати питання, які в майбутньому могли б стати джерелом конфлікту. Це стосується насамперед правил виплат бенефіціарам, компетенцій органів, впливу засновника на поточні рішення чи способу інвестування майна фундації. Підготовку статуту варто розглядати не як технічний етап, а як один із ключових моментів при створенні сімейної фундації. Саме на цьому етапі слід перекласти загальні сукцесійні та майнові припущення на конкретні правові механізми. Добре опрацьований статут має бути не лише відповідним закону, а й узгодженим із сімейною ситуацією, структурою майна та реальною метою фундації. Саме в цій сфері найчастіше потрібна підтримка, що поєднує правовий, податковий та практичний погляд.
Засновницький фонд має становити щонайменше 100 000 зл. Внесення внеску засновником, як правило, нейтральне з податкового погляду, що означає, що воно не породжує податкового обов’язку ані в податку на доходи, ані в ПДВ та PCC.
Назву сімейної фундації можна обрати довільно, при цьому вона повинна містити додаткове позначення «Fundacja Rodzinna» (Сімейна фундація). Допускається використання скорочення F.R.
Сімейна фундація користується власним номером NIP, який є її основним податковим ідентифікатором. Він вимагається при всіх заявах і документах, що спрямовуються до органів публічної адміністрації та інших державних установ.
Після комплектування документів і подання заяви триває процес реєстрації сімейної фундації, що завершується внесенням до Реєстру сімейних фундацій. На жаль, час очікування розгляду заяви не належить до найкоротших. На практиці цей процес може тривати навіть кільканадцять місяців.
Засновником сімейної фундації може стати виключно фізична особа з повною дієздатністю. Умовою є подання нею заяви про заснування фундації — або у формі установчого акта, або в заповіті.
Бенефіціаром сімейної фундації може бути фізична особа або неурядова організація, що провадить діяльність на суспільну користь, якщо відповідно до статуту вона може отримати виплату від сімейної фундації або майно у зв’язку з її ліквідацією. Бенефіціаром може бути також сам засновник.
Сімейна фундація в організації (w organizacji) — це суб’єкт, який виникає з моменту складення установчого акта або оголошення заповіту, але ще не внесений до реєстру. Проте вона вже діє від власного імені: може управляти майном, набувати права, брати на себе зобов’язання та виступати в суді. У її назві має бути позначка «w organizacji».
Відповідно до ст. 12 Закону про сімейну фундацію засновників може бути кілька. Винятком є заснування сімейної фундації в заповіті. У такій ситуації засновник лише один.
Ні, ст. 16 Закону про сімейну фундацію прямо виключає відповідальність засновника за зобов’язання сімейної фундації.
Зв’яжіться зі спеціалістом
Paweł Turek
Партнер, адвокат, податковий радник
Зв’яжіться зі спеціалістом
Krzysztof Burzyński
Партнер, податковий радник
Зв’яжіться зі спеціалістом
Grzegorz Podgórski
Партнер, адвокат, податковий радник